Wed09192018

Last update01:08:48 PM GMT

Profile

Layout

Direction

Menu Style

Cpanel
Back Край До відкриття туристично-краєзнавчого сезону - 2018

До відкриття туристично-краєзнавчого сезону - 2018

  • PDF

Осипенківський краєзнавчий музей (Осипенківська сільська ОТГ) об`єднує юних туристів і краєзнавців.Для вихованців Запорізького обласного центру туризму і краєзнавства, у межах комплексної екскурсії: «До джерел сили й творчості краю над Бердою» проведено ряд атрактивно-просвітницьких і розвивальних заходів.  


Впродовж вже декількох років для багатьох туристично-краєзнавчих юнацьких об`єднань нашої області сформувалася добра традиція розпочинати новий сезон з пішохідних турів до чудових пам`яток на Берді, а найзручніше місце для старту цих захоплюючих експедицій - відомий географічний і культурний пункт на туристичній мапі - село Осипенко на Бердянщині.
Так і цьогоріч, в ході краєзнавчої експедиції, яка тривала з 28 квітня по 1 травня, за пішохідним туристичним маршрутом: с.Осипенко – с.Миколаївка, з метою дослідження рідного краю, зокрема - історичних поселень та природних урочищ понад Бердою, нашу громаду та Осипенківський краєзнавчий музей відвідали юні туристи - вихованці об´єднань активної молоді, які підпорядковані комунальному закладу «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради: гуртка «Історичне краєзнавство» Костянтинівського районного НВО №1 «Таврія» Мелітопольського району (керівник - Ольга Горбова) та гуртка «Географічне краєзнавство» ЗОШ №20 м.Бердянська (керівник - Юрій Сало). Цікаво, що основний етап руху об´єднаної тургрупи юнацтва з Бердянська і Мелітополя значною мірою співпав з краєзнавчим маршрутом понад Бердою, розробленим і популяризованим Осипенківським музеєм: “До витоків історії Бердянського краю”, який міститься на туристичній мапі області.
В якості юних екскурсоводів, на пішохідних маршрутах авто екскурсії до річки Берда, (який починається поблизу здравниць на Азовському узбережжі у м.Бердянськ і с.Новопетрівка, іде через історичні місцини: залишки Петрівської фортеці Дніпровської укріпленої лінії (1770-ті рр..) в Новопетрівці, Старопетрівка, Осипенко, Миколаївка, Радивонівка, Троїцьке, аж до залишків Захаріївської фортеці поблизу с.Калайтанівки, студійці “Джерельця” розповідають туристам про місцеві визначні пам'ятки. Не став виключенням і цей яскравий й пізнавальний екскурсійний захід, впродовж якого студійці «Джерельця» з задоволенням ділилися знаннями з історії Бердянщини й Надазов'я зі своїми однолітками.
Зокрема, Галина Турчак провела для юних дослідників природи й історії краю екскурсію нещодавно розробленим нею, разом зі студійцями старшої групи, пішохідним відтинком автомаршруту (або окремого маршруту для пішохідного та велотуризму) цікавим об`єктом, розташованим поблизу природного урочища “Червоной обрив”, на високому правому березі Берди у межаж с.Осипенко. Ця місцина - підніжжя пагорбу понад річкою являє собою мальовничий крутий схил, з залишками реліктового лісу і лікарськими травами та значними запасами глин. До цього пагорбу з висоти якого все село виглядає, як на долоні, від мосту через річку веде асфальтована дорога, довжиною близько 800 м. Зазвичай, екскурсійні автобуси проїжджають повз, лише з вікна вказуючи туристам на домінуючу над селом висоту. Цей об´єкт буде цікавий прихильникам модернового напрямку в туризмі - індустріального, або ж представникам молодіжної субкультури туристичного спрямування, (сленгова назва – сталкери) - до руїн покинутого цегельного виробництва з живописним “постіндустріальним” пейзажем, і до оглядового майданчика, який вже має власну назву назву “На семи вітрах” - звідти добре видно не лише село, а й всю місцевість навколо, з високими давніми козацькими могилами - курганами. А зовсім поряд - на одному зі схилів пагорбу господарі однієї з приватних садиб вирощують чудову плантацію тюльпанів (не на продаж - для душі). Звичайно ж, юнацтво скористалося тим, що саме у ці дні зовсім ненадовго зацвітають гарні квіти, й навідалось до садиби, аби помилуватися чудовим краєвидом і залишити на память слайдові фото.
До речі - команда юних туристів стала першою зі спеціалізованих туристичних груп, яка ознайомилася з новим маршрутом - схоже, їм він сподобався.
Впродовж подальшої екскурсії військовим меморіалом у парковій зоні села та експозицією музею, екскурсанти отримали нові враження, довідалися багато цікавого про історичну й культурну спадщину Бердянщини, про часи, коли Новоспасівка - теперішнє Осипенко була відомим аграрним, ремісницьким і мілітарним центром Приазов`я, найбільшою зі станиць Азовського козацького війська. Засноване воно було понад 200 років тому, на рубежі ХІХ-ХХ століть, на місці старовинних козачих хуторів часів Запорозької Січі, представниками також козацьких родів з середнього Подніпров'я, тогочасних південної Київщини і Полтавщини (нині це території сучасних Черкаської, Чернігівської, Полтавської та Дніпропетровської областей). Навіть нині, через стільки часу, наша місцева говірка, народне шиття і звичаї майже ідентичні говірці та іншим етнічним відповідникам, скажімо, сіл навколо Золотоноші чи Драбова на лівобережжі Черкащини. А ще, на початку 30-х рр.. ХІХ ст. до тих поселенців доєдналися козаки Задунайської Січі, які повернулися у межі бувшої Кальміуської паланки Вольностей Запорозьких, аби створити останній в історії форпост козацької вольниці на теренах України — Азовське козацьке військо, що проіснувало до сер. 60-х років ХІХ ст. Тоді села нашої громади Новоспасівка і Петрівка мали статус військових поселень - козацьких станиць, а пізніше слобід — вільних поселень землепашців. Так, наш маршрут проходить через центр і парк села Осипенко, де студійне юнацтво нагадало про нашу спадщину на прикладі об'єктів, будівель історичної забудови села, коли Новоспасівка ще була станицею Азовського козацького війська: це будівля пошти, сільської ради та аграрного банку. Побудовані більш ніж століття тому, своїм архітектурним оздобленням вони і тепер прикрашають село, створюють неповторний культурно-архітектурний образ історичного поселення.
А коли туристичні групи продовжують рух до річки Берда, туристи спостерігають й інші цікаві пам'ятки: старі житлово-промислові споруди ХІХ століття, памятник – винищувач МіГ-15 над річкою, встановлений у пам`ять земляків - військових льотчиків часів Другої світової війни, окремі будівлі колонії менонітів Нойхоффнунг, які зберегли самобутню архітектуру ХІХ-ХХст., руїни козацьких хуторів на річці Берда, під час відвідання скелястих урочищ понад Бердою знайомляться з рештками прадавнього типчаково-ковилового степу, у місцях виходу на поверхню реліктових порід Приазовського масиву Українського кристалічного щита - залишків однієї з найстарших гірських систем світу (науковці датують їхній вік у 2 - 2,3 млн. років).
Про тих, хто сміливо йшов у бій, відстоюючи право на життя, свободу для майбутніх поколінь, було згадано під час тематичної години: «Шляхами козацької і повстанської слави степів над Азовом». Вшанувала юнь й пам'ять краян, загиблих у Приазов`ї, на теренах Запорізького краю й Донеччини в роки Української революції і Визвольної війни 1918-1921рр.., Другої світової війни, і неоголошеної російської військової агресії проти України, яка триває нині. Згадали тих, хто безіменним поліг в рідну землю, захищаючи її від ворожих навал в минулому, і нинішніх оборонців Вітчизни від російсько-терористичної орди, які ціною власних життів захистили наше право на гідне життя у вільній країні. Оглянули й сучасну експозицію: «Участь наших земляків в боях за Україну на Донбасі». Дослідникам-краєзнавцям, було цікаво побачити різноманітні свідчення, предмети з зони бойових дій.
А вихованці краєзнавчої студії “Джерельце” (керівник - Марія Турчак) на чудовій зеленій галявині в парку, оздобленій зразками української етнічної вишивки, й іншими автентичними предметами презентували творчий виступ «Новоспасівські вечорниці» з інсценованими дійствами й театралізованими сценками й інтерактивними заходами: “Колись було в Новоспасівці”, “Дівчата й козачата” з відтворенням традиційної технології прядіння й давнього обряду заплітання коси, виконанням старовинних побутових й обрядових піснь: «Ой пряду, пряду», «Соловеєчку, святку, святку». Юнацтво довідалося, що одвіку дівоча коса була своєрідною візитівкою охайності дівчини та юнки. Вважалося: як стежила вона за власним волоссям, такою в майбутньому буде і господинею. Дівчину пізнавали по косі, - тому перш ніж „з`явитися на людях", вона ретельно опоряджала косу, бо знала традиційні закони моралі: „ Яка коса - така краса”, „Подивись на косу, а подумай про господиню”. І дівчата намагалися повсякчас дотримуватися усталених норм, чепурячи й прикрашаючи її різноманітними прикрасами, а також вінками і кольоровими стрічками. Й про те, що віночок - символ дівочої вроди, дівчата носили лише до заміжжя.
Під час заходу, у виконанні студійців прозвучали вірші письменників - земляків Володимира Сіренка та Григорія Горбача. Також, юні туристи охоче прийняли участь в майстер-класі з виготовлення традиційного оберегу - ляльки-мотанки.
Приємною несподіванкою стало те, що екскурсія співпала у часі з візитом до музею бердянки Ольги Фролової - однієї з координаторів цікавої культурної акції, що має відбутися незабаром - 26 травня: фестивалю «Мелодії над Бердою», який ініціатори збираються провести в селі Вершина Друга, - знаходиться воно поблизу витоку Берди у межах Смирновської сільської ОТГ, аби об`єднати творчі спільноти сільських громад, розташованих понад Бердою, заради розвитку творчого потенціалу і збереження унікальних природних куточків нашого краю. Пані Ольга поінформувала усіх про цей захід, закликавши юнацтво приєднуватися до нього.
А керівник гуртка «Географічне краєзнавство» ЗОШ №20 м.Бердянська Юрій Сало від всієї туристичної групи подякував юним екскурсоводам, вихованцям краєзнавчої студії «Джерельце» за участь в цікавій і дуже потрібній справі: роботі з дослідження і популяризації пам'яток природи, різних старожитностей нашого чудового Бердянського краю, подарував юнацтву нарис ”Природа запорізького краю”, виданий Запорізьким обласним центром туризму і краєзнавства.
Завершилася зустріч імпровізованим інформ-туром: “Туристичне краєзнавство понад Бердою” серед юнацтва, під час якого вихованці різних гуртків поділилися власними враженнями з однолітками про свої подорожі й дослідження, а студійка “Джерельця” Галина Турчак розповіла про власний дослідницький проект на тему: “Пам'ятки і старожитності та нові атракції на турмаршруті “До витоків історії Бердянського краю” в умовах сучасних концепцій розвитку місцевих громад (поєднуємо старовину і сучасність задля майбутнього)”, який вона нещодавно завершила, разом з іншою студійкою - Настею Гуменюк, у межах конкурсу історичних дослідницьких проектів для молоді від Представництва Асоціації Німецьких Народних Університетів в Україні і Всеукраїнської асоціації викладачів історії “Нова Доба”. У своїй роботі дослідниці пропонують зберігши давнину, створити комфортне й сучасне середовище, у якому був би збережений цілісний світ культури, творчості, розвитку, і будь-хто з місцевих мешканців чи гостей нашого краю відчував би себе затишно й отримав би необхідне естетичне відчуття співпричетності до світу цих пам’яток в чудових куточках первозданної природи Приазов’я. Реалізація проекту передбачає й активну участь юнацтва і молоді у справі охорони, вивчення і популяризації культурної спадщини, патріотичних, доброчинних й благодійних акціях, створенні умов для інвестування у розбудову нових туристичних атракцій, навчально-розвивальних програм, відкриття робочих місць для молоді.
Студійці розповіли про вже виконане ними опитування (анкетування) як місцевих мешканців, так і гостей краю - учасників туристично-екскурсійних заходів, з метою визначення основних проблем і шляхів іхнього вирішення та розвитку наших громад. Найчастіше нам радять, аби відродити стару славу нашої, колись - знаної Новоспасівської громади, як відомого культурного й мистецького центру,- зацікавити і залучити інвесторів, представників середнього і малого бізнесу, виробників сільськогосподарської і побутової продукції, майстрів народної творчості і звичайно, туристів – відродити традиційні колись в Новоспасівці щорічні багаті і гучні фестивалі-ярмарки до свят Спаса і Покрови. Ще однією з часто пропонованих, є ідея створення Центру туризму, дозвілля і відпочинку з секторами для семінарів і нарад, дитячими зонами, музеєфікованими, розважально-ігровими майданчиками, художніми муралами для творчого розвитку підлітків і юнацтва, адже Бердянський район, який нині реформується, ніколи не мав власного Центру юнацького туристичного краєзнавства, Центру дитячо-юнацької творчості, й такого важливого для туризму і краєзнавства закладу - як Районного краєзнавчого музею. Відповідно, не виділялися й кошти на фінансування районних програм захисту й розвитку історико-культурної спадщини.
В ході дослідження, осипенківське юнацтво більш детально обстежило туристичний автоекскурсійний маршрут, з'ясувавши, у яких саме місцях зупинок і пішоходних відтинках його можливо й необхідно додати атрактивності, чи навіть створити нові туристичні та культурно-розвивальні об'єкти, маючи на меті визначити, як вже існуючі й ті, що розробляються туристичні атракції, етнічні, театралізовані дійства та інші масові заходи, які відбуваються в ході екскурсій, та є прив'язаними до марштуту, співіснують між собою та впливають на предметно-образну та культурно-естетичну сторону життя історичних частин поселень, крізь які прокладено маршрут. Й головне - розробили саме нові атракції.
Оскільки найбільше наше студійне юнацтво у ролі дослідників й екскурсоводів залучене на маршруті саме у межах с.Осипенко та на пам`ятках поблизу села, тож увагу зосередили саме на краєзнавчих й туристичних об'єктах, розташованих у цій зоні. Аби визначитися з місцями нових атракцій, було вирішено позначити розташування на мапі нашого маршруту особливих місць, які назвали точками комфорту, або місцями щастя. Інколи траплялося так, що серед учасників екскурсій перебували біоенергетики, (особи, спроможні сприймати різні геомагнітні впливи місцевості), тож юні дослідники покладалися на свої відчуття і відгуки екскурсантів, — де всім почувалося комфортніше й відчувалася позитивна енергетика природи (геомагнітні випромінювання від гранітних скель та ін.). Місцями з добре виявленою позитивною біоенергетикою виявилися:
- природні урочища на Берді з живописними ландшафтами, чудовим степовим різнотравям та чудернацькими скелястими утвореннями над водою (Триглав і Світовид). У сиву давнину тут могли міститися давні святилища (поряд є багато пам'яток історії - курганів епохи бронзи), є й розвідані стоянки давньої людини епохи палеоліту, а пізніше тут розташовувалися козацькі зимівники та хутори. Поблизу, на водоймищі, є доволі місць (щоправда, здебільшого - не обладнаних), які використовуються для пляжного відпочинку, розведення риби та аматорського риболовства. На цьому ж правому березі водосховища, поряд з урочищем Світовид декілька років тому за участі колективу Осипенківського музею виконано попередню розробку “Проекту історико - культурного туристичного комплексу «Козацький хутір»; - частина паркової зони в с.Осипенко, наближена до музею.
Цей затишний куточок парку, з місцями для відпочинку в самому серці історичного поселення, поряд з об'єктами збереженої давньої забудови - саме там наше студійне юнацтво разом з музейниками проводять найбільше етно-вставок і театралізованих міні-композицій для екскурсантів, й саме тут ще століття тому, відбувалися велелюдні Новоспасівські ярмарки і свята, по-сучасному — фестивалі; - вочевидь, це пояснює, чому місце досьогодні має значну позитивну ауру. З допомогою керівника студії Марії Турчак і працівників музею, вихованці старшої групи “Джерельця” розробили сценарій театралізованого дійства “Колись було в Новоспасівці”, для виконання на цьому місці.
Тож з трьох визначених об'єктів, два є структурованими в турмаршрут - на них лише пропоновано організувати додаткові атракції, а ще один - узвишшя на правому березі Берди, навпроти центральних кварталів історичної частини села Осипенко, з великим курганом епохи бронзи, який вочевидь, в давнину служив спостережно-сигнальною висотою і напівзруйнованими спорудами та об’єктами бувшого цегельного виробництва (Осипенківський завод ефективної кераміки), який працював до 1990-х років: його бажано включити до маршруту у якості нової екскурсійної вставки.
Прозвучала й цікава розповідь про ще один природний об`єкт і місцину, де він розташований - це старезне й високе дерево грецького горіху поблизу греблі на Берді, повз яке проходить більшість пішохідних туристичних груп, простуючи до скель і місць відпочинку на Бердівському водосховищі. Ця частина села Осипенко здавна називається: Гусарка. В Осипенківському краєзнавчому музеї містяться спогади старожилів, які розповідають саме про цю місцевість. Згідно з ними, засновником цього гарного куточка села, на місці більш давнього козацького хутора, у середині ХІХ ст. був Григорій Синєок, який замолоду був у війську саме в гусарській частині. Пізніше дім засновника, поряд з яким потім виріс горіх, належав його синові - Карпу, і вже його синові - Йосипу Синєоку. Відомий Йосип й тим, що збудував поряд на Берді водний млин, де і працював млинарем. Також, поширенними були у тій місцевості, й сусідній - яка називалася Волощина, промисли з видобування глини й виробництва різноманітних гончарних виробів, якими свого часу славилася Новоспасівка. А горіх було посаджено у день народження доньки Йосипа - Матрони Синєок (Чепуренко) - 24 березня 1915 року. Тож, маємо точну дату народження дерева - старожила, якому нині виповнилося 103 роки. Слід відзначити, що вихованці Бердянської міської станції юних натуралістів, які декілька років назад обстежували дерево-велет, визначили його вік саме таким, і навіть розпочали відповідні дії (у цьому їх підтримали і працівники Осипенківського музею) для надання дереву статусу природної памятки.
Студійці також зауважили, що працюючи над проектом, вони докладно знайомились з сучасними науковими дослідженями гідроекосистеми річки Берди, які засвідчують значне погіршення стану її екосистеми і втрати біотичного різноманіття переважно внаслідок господарської діяльністі людини, а саме - впливу на гідробіологічний режим, внаслідок посилення беззворотнього водовикористання, повсюдного порушення природної структури водозбірних площ, забруднення водотоків промисловими та побутовими стоками. В останні десятиліття, після перекриття русла Берди гідротехнічними спорудами, які створювалися свогочас для постачання давно вже неіснуючих промислових підприємств Бердянська, становище її є вкрай важким. Річка перестала самоочищатися навесні, практично зупинена течія, в літній період сильно пересихає, а навесні відбувається значний підйом грунтових вод практично по всій середині течії ріки. Подібне становище крім серйозного погіршення екологічної ситуації, нищення давно існуючих багатьох природніх куточків ще й унеможливлює вибудову значної частини турмаршрутів вздовж ріки. Для хоча б часткового оздоровлення екосистеми, екологи наполягають на необхідності поширення режиму водоохоронних зон, обмеживши їх використання лише для вирощування лучних багаторічних трав, збільшити цілинні степові ділянки”.
Обговорили й можливі шляхи залучення до цього процесу місцевих громад. Адже визначальними чинниками при формуванні пропозицій, які слід розробити насамперед, є такі, що зможуть зацікавити більшу частину громади, долучити до їхньої реалізації активну частину місцевих жителів, у першу чергу молодь. Також важливим чинником є проведення соціологічних опитуваннь громади, з допомогою яких також необхідно формульовати пропозиції, обираючи в першу чергу ті з них, які можна зреалізувати в обмежений час, застосувавши відносно незначні фінансові і трудові ресурси, з можливістю точного планування етапів виконання і фіксації витрат, оформлення докладної звітності.
Вочевидь, значну частину зусиль слід направити в сферу популяризації маршрутів та наповнення їх атрактивністю, що в подальшому, за покращення фінансування дозволить якісно покращити стан доріг, й об`єктів туристичної інфраструктури. Бо ж нині саме незадовільний стан транспортної інфраструктури, відсутність впорядкованих з'їздів до багатьох пам'яток, місць стоянок, кемпінгів, і багатьох інших необхідних туристичних об'єктів є стримуючим фактором розвитку краєзнавчого туризму взагалі, і наших маршрутів, зокрема.
Вкрай важливо й переконати місцеві громади у необхідності відновлення екосистеми Берди та її притоків. Лише після виконання перелічених заходів можна буде всерйоз говорити про повноцінне функціонування туристичних авто й пішохідних маршрутів понад Бердою. На цьому турмаршруті й в подальшому слід розробляти окремі відтинки маршрутів для пішохідних екскурсій, відвідин меморіалів та музейних експозицій, вечорів зустрічей з етно- та творчими колективами, майстрами декоративно – прикладного мистецтва та інших цікавих атракцій. Крім того, значні зусилля потрібно докласти для організації інформування як потенційної аудиторії – туристів так і широкого загалу про існуючі проблеми, які стосуються збереження і покращення рекреативних можливостей одного з чудових куточків степового Надазов'я - Осипенківської об'єднаної громади на Бердянщині. Так, за кошти місцевих бюджетів можна провести заходи з покращення екологічної ситуації та часткового відновлення р. Берди у межах туристичних об'єктів: зменшення наслідків зарегульованості річкової екосистеми внаслідок перекриття її русла гідротехнічними спорудами, періодичне очищення гирла і частини русла Берди.
Завдяки цьому екскурсійному заходу й інформ-туру нашим студійцям вдалося додати в друзі своїх однолітків й однодумців, аби в подальшому, вже разом з активними представниками наших громад досягти позитивних зрушень не лише у краєзнавстві чи туризмі, а й у справі творення культурного простору, розробки й впровадженні молодіжних проектів, аби наш край понад Бердою й Азовом завжди був привітнми і комфортним для життя і відпочинку людей, які шанують і люблять свою землю, бажають дізнатися більше, а може - долучитися й до наших планів і проектів.
А ще студійці висловили наміри, аби сьогоднішні тинейджерські ініціативні проекти не забанили, а сприйняли і підтримали у наших громадах понад Бердою, а з часом вони могли б стати успішними стартапами, вже нині розпочати створення при місцевому краєзнавчому музеї творчого обєднання юнацтва і молоді “Новоспасівська веселка”, яке функціонувало б у поєднанні режимів української світлиці й сучасного молодіжного антикафе, з принципами організації роботи за моделлю коворкінгу, що дозволить незалежним учасникам й партнерам (фрилансерам) з різним типом зайнятості вільно спілкуватися й обмінюватися ідеями, різноманітними туристичними й творчими лайфхаками, допомагати один одному у вільному робочому і творчому просторі.
Реалізація цих проектних пропозицій дозволить юнацтву і молоді застосувати набуті знання та вміння у справі охорони, вивчення і популяризації культурної спадщини, організації патріотичних, доброчинних й благодійних акцій; а ще - створить умови для інвестування у розбудову нових туристичних атракцій, навчально-розвивальних програм, відкриття робочих місць для молоді, аби не шукала більше наша юнь власне майбутнє по світах, а мала б змогу творити цікаве й змістовне життя вдома.
Тож наша громада на Бердянщині має чудовий потенціал й перспективи розвитку краєзнавства і туризму - багатющу історію, численні природні й культурні пам'ятки, тепле море, пісчані пляжі, мальовничі краєвиди понад Бердою, залишки прадавнього степу серед скелястих урочищ, вигідно розташовані поблизу асфальтованих доріг, на лоні незайманих куточків природи Приазов'я, різноманітних екосистем і рекреацій, добре розвинена й готельно-відпочинкова інфраструктура на узбережжі Азову. Все це дає сподівання на кращі перспективи у сфері туристичного краєзнавства.

А юні туристи з Бердянська і Констянтинівки за чотири доби, з ночівками, повністю обійшли Бердівське водосховище, побували у багатьох чарівних куточках, отримали безліч гарних вражень, а 1 травня повернулися до паркової зони в центрі с.Осипенко, аби вже автотранспортом повернутися додому. Сподіваємося, що таких цікавих й насичених походів й екскурсій для юнацтва надалі стане ще більше.

Директор Осипенківського краєзнавчого музею Олег Будяк