Mon07062020

Last update03:09:49 PM GMT

Profile

Layout

Direction

Menu Style

Cpanel
Back Страна Садок нап’явсь білизною квіток

Садок нап’явсь білизною квіток

  • PDF

17 березня 1959 року Верховна Рада УРСР затвердила закон про шкільництво – «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в УРСР». Під цим претекстом було визначено статус української мови – як необов’язкової, відповідно, і літератури, відбулося значне скорочення українських шкіл в Україні.

 

Припис передбачав також необов’язковість вивчення української мови й літератури у абсолютно переважаючих в Україні московських школах. Так відреагувало «братерське» московство на лист українських поетів М.Бажана і М.Рильського до кремлівських вождів у грудні 1958р., у якому вони рішуче виступили проти помосковщення дітей України.
 
1 ч.  – минає 210 років від народження Гоголя Миколи Васильовича (1809-1852), письменника. Народився у с.Сорочинці на Полтавщині, походив із старовинного козацького роду, при народженні отримав родове прізвище – Яновський. Літературну творчість розпочав ще в гімназійний період, з 1828р. мешкав у Петербурзі. Ніхто до і після письменника  не висвітлив так яскраво у московській літературі багаті традиції, високу культуру життя українського народу і ніхто до нього так глибоко і так сильно не висміяв саме московство –  утвору «мертвих душ».

7 ч. –  180 років від дня народження Шашкевича Володимира Маркіяновича (1839-1885), письменника, освітньо-культурного діяча, народовця. Народився у с.Нестаничі в Галичині, навчався у Львівському та Віденському ун-тах, вчителював, редагував видання, став співзасновником «першої руської української громадки» для популяризації національної справи серед галичан. У доробку митця поетична збірка «Зільник», драма «Сила любові» і ін., здійснював переклади Г.Гейне. Батько В.Шашкевича – Маркіян Шашкевич являвся натхненником національного пробудження Галичини.

7 ч. – 140 років тому народився Левченко Гаврило (1879-1937), письменник, педагог, культурний діяч. Народився у с.Козел на Чернігівщині, по закінченню педагогічного інституту вчителював на Київщині, Полтавщині, організовував земські школи, бібліотеки, театральні гуртки, у зв’язку з чим переслідувався царизмом. Є автором низки драматичних творів, історичної трагедії «Князь Хорив», збірки оповідань «Московка», поетичних творів. Виступав за національне відродження України. У 1937р. був репресований шляхом страти.

7 ч. – 100 років від дня народження Пріцака Омеляна Йосиповича (1919-2006), мовознавця, історика, сходознавця. Народився у с.Лука в Галичині, освіту здобував у Львівському ун-ті та у вишах Німеччини, був учнем академіка А.Кримського. У 1943р. емігрував до Німеччини, в 1961р. – до США. Створив Український науковий інститут при Гарвардському
ун-ті, в 1991-99рр. очолював Інститут сходознавства ім. А.Кримського НАН України. Є автором понад 800 наукових праць, серед яких «Походження Русі», «Походження хозар», «На зорі християнства на Русі» і ін.

9 ч. – минає 140 років від народження Лівицького Андрія Миколайовича (1879-1954), громадського і політичного діяча. Народився  на х.Красний Кут на Полтавщині, належав до старовинного козацького роду, освіту отримав у Київському ун-ті, переслідувався царизмом. У період української державності 1917-1921рр. був членом Центральної Ради, урядником. З 1921р. перебував в еміграції, очолював Уряд в екзилі, а після загину С.Петлюри – Директорію УНР. В 1948р. ініціював створення Української Національної Ради для консолідації всіх політичних сил в еміграції.

9 ч. – 130 років тому народився Євсевський Федір Андрійович (1889-1970), композитор, диригент, педагог. Народився у м.Борисполі на Київщині, мистецьку освіту здобув у Петербурзькій консерваторії, керував оркестром театру у м.Ромни. В 1920р. емігрував до Франції, де згодом став диригентом Української опери в Парижі. У доробку митця  хорові твори, романси  на слова Т.Шевченка, О.Олеся, опера «Оксана», балет «Фантастична казка» і ін.

10 ч. – 130 років від дня народження Загродського Олександра Олександровича (1889-1968), військового діяча. Народився у с.Зеленьків на Черкащині, відбув 1 Світову війну. 3 1917р. перебував у війську Української Народної Республіки, командував Запорізькою дивізією. В 1920р. брав участь у Першому Зимовому поході проти московського загарбника. З 1921р. перебував у еміграції, брав участь у громадській діяльності серед української діаспори, терпів поневіряння.

11 ч. – минає140 років від народження Янка Олександра Петровича (1879-1938), громадського і політичного діяча, журналіста. Народився у с.Старі Санжари на Полтавщині. За участь у громадсько-політичному русі ув’язнювався царизмом, був відправлений на довічно до Сибіру. У 1917р. повернувся на Полтавщину, незабаром ввійшов до складу Української Центральної Ради. Згодом полишив політичну діяльність, займався журналістикою. У 1937р. потрапив у лабети московської червоної охранки і незабаром – знищений.

12 ч. – 180 років тому народився Пржевальський Микола Михайлович (1839-1888), природознавець, мандрівник, археолог, історик. Народився у с.Кімбори на Смоленщині, походив із старовинного старшинського козацького роду, первинне прізвище мав – «Перевал», змінене з часом на «Перевальський» та спольщене згодом на «Пржевальський». Військову службу розпочав у м.Кременці на Волині, далі було нетривале викладання у Варшавському юнкерському училищі, де уклав популярного підручника з географії. З 1870р. займався географічними дослідженнями, став першовідкривачем малознаних земель Центральної Азії.

12 ч. – 120 років від дня народження Седляра Василя  Теофановича (1899-1937), художника, графіка, митця-монументаліста, педагога. Народився на х.Христівка на Полтавщині, освіту здобув в Українській Державній академії мистецтв. Став співзасновником Асоціації революційного мистецтва України, очолював навчальні заклади. Творив у царині монументального і станкового малярства, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва, Ілюстрував видання «Кобзаря», твори І.Франка, А.Головка і ін. Страчений у 1937р. московським більшовизмом.

13 ч. – минає 90 років від народження Летюка Євгена Миколайовича (1929-1976), письменника, публіциста, перекладача. Народився у с.Романівка на Полтавщині, освіту отримав у Київському ун-ті. У творах славив шахтарський край Донеччини, є автором збірок «Хто там зорі ворушить?», «Чолом тобі, світе», «Дівич-зілля», «Третє весло» і ін. Для поезій Є.Летюка характерна піднесеність, мелодійність, тому окремі його твори були покладені на музику українськими композиторами.

20 ч. – 130 років тому народився Шекерик-Доників Петро Дмитрович (1889-1940), громадсько-політичний діяч, етнограф, письменник, військовик. Народився у с.Голови в Галичині, після отримання початкової освіти здобував знання самотужки. Долучився до створення театральних гуртків, сприяв М.Коцюбинському збирати матеріали для написання роману «Тіні забутих предків». Обирався до представницького органу Західно-Української Народної Республіки, брав участь у боротьбі проти московського більшовизму та денікінщини у Східній Україні. У 1940р. був знищений НКВД разом з сином Андрієм.  

22 ч. – виповнюється 200 років від народження Фрідріха Мартіна фон Боденштедта (1819-1892), німецького поета, перекладача, науковця зі слов’янських мов. У 1840-1845рр. перебував у Московській імперії, збагнув винятково багату духовність українського народу, уклав німецькою збірку українських народних пісень «Поетична Україна», у передмові до якої вчений зазначив: «Нехай же пахучі пісні, немов жадібні вітри повівають в німецькі країни і розкажуть німцям, як діти України колись любили і боролися». У своїх дослідженнях стверджував, що український народ веде довгу і тяжку боротьбу з москвинами і поляками за свою окремішність. Поетичні твори Ф.Боденштедта перекладав українською П.Грабовський.

24 ч. – 110 років від дня народження Довженка Василя Йосиповича (1909-1976), ученого-славіста, дослідника  давньоруської державності України. Народився у с.Кропивня на Стародубщині (загарбана Московією), освіту здобув у Київському художньому ін-ті та в аспірантурі Київського ун-ту, працював в Інституті археології, викладав історію у вишах. Під керівництвом вченого було здійснено розкопки визначних ранньослов’янських і давньоруських пам’яток, це Сахнівка, Воїнь, Волинцеве, Вишгород, Чучин тощо, є автором близько 120 наукових праць, серед них «Військова справа у Київській Русі», «Землеробство Древньої Русі…».

25  ч. – 110 років тому народився Лесич Вадим (спр. прізвище Кіршак Володимир (1909-1982), поет, есеїст, публіцист. Народився у с.Устя в Галичині, студіював славістику у Яґеллонському ун-ті, у 1948р. емігрував до США, мешкав у Нью-Йорку, був членом Об’єднання українських письменників «Слово». У доробку митця чисельні поетичні збірки, це «Сонцеблиски», «Відчиняю вікно», «Розмова з батьком», «Кам’яні луни» і ін. Видав збірку мистецької критики «Никифор з Криниці», дав українському світу майстерні
переклади із сучасної світової літератури.




26 ч. – минає 190 років від народження Данилевського Григорія Петровича (1829-1890), письменника, публіциста, етнографа, історика. Народився у с.Данилівка на Слобожанщині, походить із старовинного козацько-старшинського роду, освіту здобув у Петербурзькому ун-ті. У складі археографічної комісії перебував в Україні, описав звичаї українських чумаків, про полтавську старовину і ін., ініціював будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Є автором історичних романів «Мирович», «Княжна Тараканова», «Село Скоропанівка»,  віршованих українських казок.

26 ч. – 80 років від дня народження Плюща Леоніда Івановича (1939-2015), математика, літературознавця, правозахисника, дисидента. Народився у м.Нарин Киргизстану, освіту здобув у Київському ун-ті, працював науковцем в Інституті кібернетики АН УРСР. Взяв  активну участь в українському національно-демократичному русі шестидесятників, за що зазнав гонінь – утримувався у закладах радянської каральної психіатрії. Під тиском світової громадськості був звільнений, на початку 1976р. з родиною емігрував до Франції. Є автором аналітичних матеріалів про творчість Т.Шевченка, М,Хвильового, В.Стуса, книги «У карнавалі історії. Свідчення», документально-аналітичного фільму «З Малоросії в Україну».

28 ч. – виповнюється 290 років від народження Полторацького Марка Федоровича (1729-1795), співака. Народився у м.Сосниця Чернігівського полку Гетьманщини у козацькій родині, освіту отримав у Києво-Могилянській академії. Маючи гарний голос – баритон, у 16 років потрапив до царського хору в Петербурзі, навчався оперному співу в Італії. Мав великий успіх, отримав високі імперські звання і привілеї. Згодом неодноразово виїздив в Україну для відбору талановитих дітей, зокрема, віднайшов 9-літнього Дмитра Бортнянського, згодом видатного українського композитора.

29 ч. – 190 років тому народився Кобринський Микола Миколайович (1829-1893), священослужитель, фольклорист, письменник, культурно-освітній діяч. Народився у Чернівцях, освіту здобув у Львівському ун-ті, працював на ниві шкільництва, заснував понад 20 шкіл, був посвячений у священики. Збирав етнографічні матеріали  на Бойківщині, Гуцульщині та Буковині, уклав збірку пісень та переказів, підписувався псевдонімом «Микола Гуцул». Укладений ним  «Гуцульський словник» та інші праці стали безцінним скарбом у царині народознавства.
                                                   
О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/