Sun09242017

Last update07:06:40 AM GMT

Profile

Layout

Direction

Menu Style

Cpanel
Back ЭКСКУРСИИ КАТАЛОГ: ЭКСКУРСИИ ПРИАЗОВЬЕ Мелітопольщина – головні водні артерії

Мелітопольщина – головні водні артерії

Багато віків тече по території нашого краю ріка Молочна. Вона несла свої води до Азовського моря ще до того, як наші предки почали формування цивілізації. Давньогрецький історик Геродот описував цю місцевість як місце поховання скіфських царів та називав ріку Молочну “Геррос”. 

 

Басейн р. Молочної, тобто територія, з якої річка отримує воду, знаходиться на території Запорізької області. Найбільша за довжиною річка північно-західного Приазов‘я – Молочна (Молочні води, Токмак, Токмачка) має протяжність 197 км. Вона відноситься до середніх річок, а її притоки є малими річками, адже площа їх водозбору не перевищує 2000 км2. Впадає річка у Молочний лиман. На півночі та  заході басейн межує з басейном р. Дніпро, на сході з басейнами інших річок, що впадають в Азовське море (Корсак, Лозоватка, Обитічна). 
Починається вона з-під гори Могили Токмак. Тому на своїх витоках і має цю назву. Деякі дослідники вважають, що слово “токмак” співзвучне зі словом “чокмак”, що означає “вогниво”. У давнину вогонь отримували завдяки кременю (огниву), а знайти його в околицях Могили Токмак можна.  

У верхній течії, на витоках, де річка носить назву Токмак, назва її найімовірніше означає “ситий, нагодований”, що можна пояснити через буйні соковиті трави, які росли на берегах її витоків. Інша версія - це назва “гниле болото”. Справа в тім, що більшість струмків починаються з заболочених днищ балок, порослих очеретом та осоками. Такі ділянки існують і зараз.
А ось назва річки “Молочна” або, як її ще називали у середньовіччі “Молочні Води”, походить від білого забарвлення води у річці під час весняних паводків. Ви, мабуть, заперечите, бо зараз вода у річці абсолютно не білого кольору. Дійсно, зараз це так. Але багато-багато років тому, коли наша річка була швидкою повноводною рікою, під час весняних паводків вона заливала свою заплаву біля міста Молочанська.

Затоплювала свою заплаву й інша річка - приток Молочної річка Чунгул. Але водний потік тогочасного Чунгула був набагато потужнішим, ніж зараз, а це спричиняло підмивання його правого берега, де виходять на поверхню поклади вапняків. Зараз ми можемо бачити наслідки того підмивання – круті, білого кольору обриви у північній частині Молочанська. Цю версію походження назви річки підтверджує той факт, що Токмачка стає Молочною ніде в іншому місці, а саме після впадіння в неї р. Чунгул, а також тюркські назви річки “Суук-Су”, “Сьют-Су” та “Сютень”, що в дослівному перекладі означають “молоко, каламутний, білий”.
Хоча більшість науковців та краєзнавців схиляються до іншої версії походження назви річки. Ця версія стверджує, що на порослих соковитими травами берегах Молочної  випасали табуни худоби, яка давала багато молока. Але ця версія не дуже правильна через неточне тлумачення перекладу тюркських назв та середньовічну назву річки “Молочні Води”.

Природна рослинність збереглася у вигляді острівців, бо степи та луки розорані. Ліси, озера, заболочені землі у долині Молочної та її притоків займають невеликі площі. Ширина долини річки 3 – 5 км. Русло звивисте, заросле очеретом. Ширина річки у верхів‘ї 2 – 4 м, у середній і нижній течії 20 – 30 м. Вода прогрівається до 30о С. Середня глибина за даними останніх детальних досліджень річки 0,3 – 0,4 м, найбільша - 3,5 м (нижче с. Новопилипівки). У верхній течії річка Молочна зарегульована греблями. Вода використовується для зрошення і господарсько-побутових потреб. Впадає Молочна в Молочний лиман. В Молочну впадають річки: з правого берега – Сисикулак, Каїнкулак, Бандурка, Чингул; з лівого берега – Курошани, Юшанли, Арабка. На берегах Молочної розташовані міста Мелітополь, Токмак, Молочанськ.

Найпоширеніші рослини річки Молочної: очерет, рогіз, роголисник, рдести, ряски та інші.   
Риб в річці Молочній мешкає аж 24 види. Є як прісноводні види – щука, плітка, окунь, краснопірка, вівсянка, линь, пічкур, уклейка, лящ, судак, сріблястий карась, золотий карась, короп, щиповка, так і морські і різноводні риби – південна дев’яти голкова колючка, сингіль, мала кефаль, атерина, бички (кругляк, бабка, ширман, кавказький). Найчастіше ловляться плітка, краснопірка, вівсянка. Водні організми нижньої частини р. Молочної мають спільні риси з такими ріками,  як Дніпро та Дунай. Таким чином, ми бачимо, яку значну практичну цінність представляє для жителів нашого краю річка Молочна. Важко переоцінити її роль у підтриманні балансу ґрунтових вод та у формуванні особливостей рельєфу, специфіки рослинного та тваринного світу значних прилеглих до річки територій. Крім того, окремі неповторні за своєю красою куточки мають велике культурне та естетичне значення. Але на сучасному етапі, як ніколи, над річкою нависла загроза повної деградації. 

Чунгул

Найближчим до нас з притоків Молочної є р. Чунгул. Вона починається біля с. Червоногірка, протікає через села Садове, Заможне та впадає в Молочну перед м. Молочанськом. Назва цієї річки походить від тюркського слова “чунгул”, що означає “глибоке місце річки”. І дійсно, не кожна мала степова річка може похвалитися такою глибиною. Як для своєї незначної довжини, Чунгул мав глибину 2 – 8 метрів. Щоправда, зараз глибина цієї річки складає в середньому 0,2 - 1,5 метри.   
Загальна довжина р. Чунгул - 21 км. На ній є ставок, збудований у 1949 році. Негативно на стан річки та її водність вплинуло спрямлення її русла. Це спричинило сильне замулення і стало причиною обміління  річки. На берегах та у заплаві цієї річки у минулому були густі лісові масиви, про що свідчать виявлені нами у 1998 році величезні осокори, вік яких приблизно 200 - 250 років. Тоді ці краї не були заселені постійними мешканцями. А на багатьох ділянках р. Чунгул і досі ростуть верби та тополі, що виросли з насіння.  Та згодом ці ліси вирубали, а кілька дерев якимось дивом залишились цілі.   

Про Чунгул. Про Рухляду

“Колись давно, ще до війни там, де зараз ростуть ці здоровезні тополі, яким літ по 100, а то й більше, текла річка. Отам перед тополями вона повертала і текла попід горою. У тих ярах, що за тополями, ріс лісок з вонючого дерева (так називають в народі айлант). Зразу то тільки 10-та частина того, що там було. І у тих ярах жив чоловік на прізвище Рухляда. Він займався тим, що крав на хуторах у людей то коней, то курей, то щось інше. Його так і звали Рухляда-конокрад. У тій найбільшій балці була його нора. Хати він не будував. А скрізь поряд були такі ліси та очерети, що навіть німці у війну боялись туди ходить. Так там було моторошно і темно. І коти там водилися дикі. Дикий кіт – він як рись, тільки менший. Але більший за домашнього кота. Ще до війни тут їх трохи було. А потім зникли, бо ліс скоро стали рубати. Оце зараз і глянути страшно! А тоді річка була не така. Бувало, коней як купали, так кінь на середині не сягав дна копитами – така глибока була річка! Не те, що зараз – і жабі по коліно. І де вони зі своїм клятим екскаватором узялися? Перепаскудили річку і пішли геть. Казали, щоб не топило. А топити стало страшніше. Тепер рідко топить, але так сильно, що в старі часи так не було. Вода приходить і стоїть, не йде. Як би річка була, як тоді, то вода б швидко йшла.” 
Дядько Віктор, 
с. Червоногірка, 
12 квітня  2003 року.

І дійсно, у ярах біля тополь ми знайшли кістки тварин, старі дошки, деревне вугілля - свідчення тривалого перебування людини в цьому місці. Те, що русло річки було сильно змінене, свідчить земляний вал над сучасним руслом  та наявність залишкового рельєфу старого русла. 
Біля північної околиці м. Молочанська, де у Токмачку впадає Чунгул, колись було 3 рукави впадіння Чунгулу. Але після проведення спрямлювальних робіт, зараз діючим тут є лише один рукав – інші пересохли і заповнюються водою лише після сильних злив та під час повеней. Ця ділянка була поросла очеретом та вербами. На деяких ділянках росли плакучі верби. На сьогодні лишились невеликі ділянки природних заплавних луків, а дерева є лише саджені людьми.

Нещодавно (у 2002 році) поблизу с. Червоногірка було створено ландшафтний заказник місцевого значення “Заплава р. Чунгул” площею 154 га. Тут охороняються красиві ландшафти, а також деякі представники тваринного та рослинного світу. Так, зокрема, з безхребетних тварин тут мешкає п'явка медична, занесена до Червоної книги України та мурашка руда лісова, занесена до Європейського Червоного списку. 
А у 2003 році Токмацька РДЕО “Спілка Друзів Природи” одержала грант від Міністерства сільського господарства, природоуправління та рибальства Нідерландів на реалізацію екологічного проекту “Захистимо та відновимо Чунгул!” В ході виконання проекту було проведено соціологічне опитування мешканців прибережних сіл, вивезено сміттєзвалища, посаджено дерева, встановлено інформаційні щити, видано буклет “Річка Чунгул: минуле, сьогодення, майбутнє...”  

Куркулак

Чунгул має приток – річку Куркулак. Назва р. Куркулак походить з тюркської мови і перекладається “вовчий яр”. У минулому заплава р. Куркулак була поросла густими чагарниками та лісом, де мешкало багато вовків. Зараз ця річка часто пересихає влітку. Але русло її досить широке та місцями глибоке, що свідчить про її потужність у минулому. Колись давно річка Куркулак починалася біля с. Новопрокопівка (у минулому – Верхній Куркулак). Зараз її витоки там теж є, але на них створено ставки. Та й потужність їх не така сильна, щоб живити основне русло річки - вони до нього просто не дотікають. Пізніше початок цієї річки знаходився перед с. Жовтневим, колишня назва якого - Нижній Куркулак. Та і тут було споруджено греблю, де утворився ставок. Після греблі велика площа заплави заросла очеретом – тут у недалекому минулому існував витік річки. Але  за даними останньої експедиції, проведеної екологічним гуртком станції юних туристів у 2001 році, витік річки змістився нижче останнього майже на 1,5 км.

Тобто, ми з вами, шановні читачі, є свідками поступового зникнення річки з обличчя нашої планети. А “сприяють” її зникненню розорювання заплави річки під городи та засмічення русла мешканцями с. Жовтневого, яке знаходиться на теперішніх витоках цієї річки, а також перегін худоби через річку мешканцями с. Шевченкове, що розташоване перед гирлом р. Куркулак. 
Правий схил долини Куркулаку – місцевість дещо унікальна. Справа в тім, що цей схил почергово стає частиною трьох річок! Спочатку він – правий берег р. Куркулак, потім – правий берег р. Чунгул, а потім - правий берег р. Молочної. Під час Другої Світової війни ця територія отримала назву “Східний Вал” або “Лінія “Вотан”. А й справді, якщо дивитися зі сходу від правого берега перелічених річок, стоячи на лівому березі, то правий берег здається величезним  земляним валом. Таку цікаву будову долини мають тому, що розташовані над глибинним тектонічним Оріхово-Павлоградським розламом.

Початок Куркулацької балки, а саме так зараз зветься більша частина цієї річки, дуже близько знаходиться до балок долини річки Кінської (Конки) Придніпровського басейну. Це давало змогу багатьом мешканцям тваринного та рослинного світу потрапляти з басейну Дніпра в басейн Молочної, і навпаки. Адже долини річок у Степовій зоні завжди були природними коридорами для міграції рослин і тварин. Тут вони знаходили воду - найдефіцитніший продукт у Степовій зоні, а також захист від пекучого сонця та хижаків під кронами дерев. І буде дуже шкода, якщо через людську недбалість, жадібність та неграмотність за лічені роки зникне ще одна річка, чарівний куточок природи, що проіснував на світі сотні тисяч років.

muravway.narod.ru

НОВОСТИ БЕРДЯНСКА

Лента новостей всех порталов города.

INFO. В ЯБЛОЧКО!

Агентство новостей INFO. Бердянск.

МОДНЫЙ КИОСК

Сайты, скидки, объявления и фото.

Город Запорожье

Организации, товары и услуги города Запорожья. Путеводитель

BERDYANSK.NET

Городской сервер интернет-провайдера "Поинт".